Читати, рахувати, мислити. Парад 200-бальників і те, чого він не показує
Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив звіт про результати Національного мультипредметного тесту (НМТ). Він цікавий не лише як післямова до вступної кампанії, а й як рентгенівський знімок системи освіти.
Щоправда, це діагностика з елементами ретуші, аби не злякати пацієнта занадто суворим діагнозом: адже в тестах НМТ уже давно немає відкритих завдань — таких, де потрібно висловити свою думку, щось пояснити, довести. Переважна більшість завдань у кожному тесті зводиться до вибору правильного варіанта відповіді з кількох запропонованих.
На тестах з математики, фізики, хімії, як і в минулі роки, дозволено спиратися на «милиці» довідників із формулами. Тобто самі формули знати необов'язково, достатньо побутової навігації — розуміти, в якому розділі довідника шукати потрібну підказку.
А поріг «склав / не склав» досить-таки «делікатний». Щоб скласти тест, потрібен мінімум балів: з мови достатньо поставити 8 правильних галочок у 30 завданнях, з математики — 5 із 22.
НМТ — це іспит високих ставок, адже від нього залежить майбутнє. Цьогорічне тестування відбувалося в умовах тривог, коли до екзаменаційного стресу додавалося в деяких регіонах багатогодинне сидіння в укритті. І цей страшний людський вимір неможливо ігнорувати.
Однак навіть із такими застереженнями НМТ дає змогу побачити системні слабкі місця освіти. Не лише школи (тому що до НМТ готують і репетитори, і курси), а саме всієї системи освіти. А заодно — оцінити пропозиції щодо зміни правил вступу на основі НМТ.
З іншого боку, навіть за таких умов тести НМТ усе ж мають завдання, які дають можливість побачити групу сильних учнів і зрозуміти, де система освіти спрацьовує краще.
Цьогоріч ми маємо свій парад переможців: двоє абітурієнтів отримали абсолютні 200 балів з усіх чотирьох предметів, 28 учасників тестування взяли цю вершину тричі, 260 — склали на максимум два тести, а понад 3,7 тисячі випускників вибороли свої 200 балів хоча б з одного предмета. Найбільший врожай максимальних оцінок зібрали англійська, математика та історія України.
Та якщо подивитися на цей олімп зблизька, ми побачимо вкрай цікаву симптоматичну дуель двох абсолютних фаворитів — англійської (2 194 200-бальники) та математики (1 152). Адже математику як обов'язковий предмет складали геть усі абітурієнти (майже 330 тисяч), тоді як англійська була свідомим вибором, і її складала лише третина всіх учасників НМТ.
Якщо подивитися на результати НМТ ширше, можна виокремити спільні для всіх предметів проблеми шкільної освіти, які оголило тестування.
Ефект шаблону. Школа досі орієнтована на зубріння й відтворення, а не на критичне мислення. Випускники краще «впізнають» відповідь», ніж самостійно її знаходять. І саме ці завдання виконують найуспішніше, і саме таких більше у тестах. Виходить замкнене коло: «гуманний» НМТ підлаштовується під низьку планку учасників тестування, а школа й репетитори орієнтуються на завдання тестів.
Фрагментарність знань. Попри те, що шкільні методики викладання націлені на міжпредметні зв'язки, на практиці це не працює ні для школярів, ні для більшості вчителів. Математика залишається герметично закритою на уроках математики, а хімія — на хімії. Але щоб навчити дітей системного мислення, потрібні системні знання у тих, хто стоїть біля дошки. І часто це — проблема. Без кардинального перезавантаження педагогічної освіти навіть ідеальні підручники та новітні програми залишаться лише красивою фасадною декорацією. Саме тому в школах із таким скрипом приживаються інтегровані курси: аби викладати на стику наук, учитель сам повинен бачити цілісну картину, а не лише свій параграф.
До речі, один з аргументів проти інтегрованих курсів у старшій школі — це якраз підготовка до НМТ. Учителі й батьки турбуються: «Як ми підготуємо дітей до тестів, якщо на уроках програма буде розмита цією інтеграцією?».
Хочу нагадати, що колись ЗНО, а тепер його спадкоємець НМТ задумувалися як інструмент боротьби за чесний і прозорий вступ, проти корупції та свавілля феодальних ректорів і університетів для того, щоб відкрити можливості талановитим дітям вступити й здобути якісну освіту. А для країни це інструмент забезпечення її якості. І треба тримати цю планку навіть під час війни, наскільки це можливо. НМТ не має перетворитися на фантом — формальний тест, який існує, але фактично нічого не перевіряє. Він має захищати чесний вступ і вимоги до знань, а не обслуговувати чиїсь інтереси.