Віра та відповідальність як основа благодійності
Олександр Усик, один із найвідоміших українських боксерів, поділився своїм баченням ролі публічної людини у часи війни та пояснив, чому допомога іншим для нього — це не подвиг, а обов’язок. Усик розповів, що сприймає свою популярність як можливість робити добрі справи, а не як привід для самовихваляння.
Спортсмен підкреслив, що його головною опорою є віра. Саме через релігійні переконання він оцінює власні досягнення і переконаний, що отримує силу не лише для особистих звершень. Він зізнався, що часто чує від людей слова про силу та уособлення сучасної України, однак не вважає себе винятковим героєм.
«Це не я сильний», — зауважив Усик, — «я просто маю більше можливостей і тому зобов’язаний допомагати».
Після початку повномасштабної війни Усик заснував власний благодійний фонд Usyk Foundation, який займається наданням гуманітарної допомоги постраждалим та підтримкою різноманітних проєктів. За словами боксера, допомога — це не питання окремої мотивації, а звичайне виконання обов’язку: якщо є ресурси, потрібно ділитися.
Усик наголосив, що його публічний статус зобов’язує не лише до спортивних досягнень, а й до відповідальної поведінки поза рингом. Він активно використовує свою популярність для збору коштів, гуманітарної підтримки та привернення міжнародної уваги до подій в Україні. Окремо спортсмен відзначив важливість щоденної молитви та читання Біблії у власному житті.
Паралельно з благодійною діяльністю Усик продовжує кар’єру боксера. Його команда вже анонсувала підготовку до великого бою в США, який запланований на 2027 рік. Сам спортсмен бачить свою місію в тому, щоб використовувати міжнародну впізнаваність для допомоги країні та привернення уваги світової спільноти до українських реалій. Він переконаний, що спорт і благодійність мають йти поруч, адже перше дає йому голос, а друге — є моральним обов’язком.