Міністерство закордонних справ України висловило критику щодо рішення Львівської обласної ради оголосити рік Української повстанської армії (УПА) та її командира Романа Шухевича на тлі заяв з боку Польщі.
Історія Української повстанської армії
Українська повстанська армія діяла на території України у 1942–1956 роках як військово-політичне формування, створене з метою об’єднання націоналістичних збройних груп під керівництвом Організації українських націоналістів (бандерівців). Основним завданням УПА було створення національної української армії для відновлення незалежної держави та підготовки повстання після ослаблення СРСР і нацистської Німеччини у війні.
УПА виступала за створення соборної Української держави, що мала об’єднати всі етнічні українські землі. Офіційною датою заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а останні відомі бої УПА відбувалися у 1956 році, проте за деякими даними опір тривав до 1967 року.
З травня по листопад 1943 року головнокомандувачем УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік — Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік — Василь Кук. Армія використовувала партизанську тактику, а все її озброєння було трофейним і походило з різних армій світу. Окрім українців, у лавах УПА воювали представники інших національностей, зокрема євреї та росіяни.
УПА вела бойові дії проти нацистської Німеччини, а згодом і проти радянської влади. Про антинімецькі дії УПА свідчать німецькі документи та звіти радянських партизанів. Радянська пропаганда намагалася представити УПА як структуру, що співпрацювала з нацистами.
Оцінки діяльності УПА в Україні, Польщі та росії
У росії УПА була визнана екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році. У Польщі ставлення до УПА переважно негативне: у 2016 році польський парламент кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
На Волині діяли не лише підрозділи УПА, а й загони інших націоналістичних організацій, а також німецькі каральні частини, поліцаї та радянські партизани. Згідно з документами СБУ, у Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб, а українські — 16 523. Польський Інститут національної пам’яті вважає, що УПА та інші націоналістичні формування причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Після здобуття незалежності в українському суспільстві ставлення до УПА змінилося: почали переважати позитивні оцінки як борців за незалежність. З 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті, а з 2018 року — статус учасників бойових дій.
За результатами соціологічного опитування восени 2023 року, понад дві третини громадян України вважають УПА символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. …Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.