Причини аномального збільшення снігу
На початку 2020-х років у деяких регіонах Антарктиди спостерігалося рідкісне явище: кількість льоду на континенті тимчасово зросла. Цей ефект пояснюється аномально рясними снігопадами, які суттєво поповнили масу льоду, особливо у Східній Антарктиді.
Протягом останніх десятиліть Антарктида стабільно втрачала лід, особливо помітно це відбувається у Західній частині, де підвищені температури океанічної води підмивають льодовики знизу, спричиняючи їх відколювання та втрату. Проте в період з 2021 по 2023 роки Східна Антарктида отримала значно більше опадів, ніж зазвичай. Саме ця частина континенту містить приблизно 80% усього льоду, що лежить на суші, тому додатковий сніг зміг тимчасово компенсувати значні втрати льоду, які фіксувалися на узбережжі. Дослідницькі групи вирішили з’ясувати, чи може ця тенденція стати постійною.
Вчені змогли простежити рух водяної пари в атмосфері за допомогою комп’ютерного моделювання, яке дозволило ідентифікувати джерело вологи. З’ясувалося, що переважна частина додаткових опадів надходила з так званого теплого басейну — регіону з підвищеною температурою води у західній частині Тихого та східній частині Індійського океанів. У зазначені роки температура води там значно перевищувала середні показники, що змінило характер циркуляції повітря та сприяло перенесенню більшої кількості вологи на південь до Антарктиди.
Подібні зміни вже відбувалися у минулому, коли температури у тропічному басейні підвищувалися протягом кількох років, а потім поверталися до норми. Це свідчить про те, що нинішній сплеск опадів, найімовірніше, є проявом природної кліматичної мінливості, а не початком нової стабільної тенденції збільшення льоду.
Дослідження підкреслює, що, незважаючи на тимчасове збільшення опадів, загальний тренд втрати льоду продовжується — особливо у Західній Антарктиді. З потеплінням атмосфери її здатність утримувати вологу лише зростає, а глобальні кліматичні зміни можуть у майбутньому ще сильніше впливати на характер опадів у полярних регіонах. Однак, за словами дослідників, спостереження 2021–2023 років не є доказом довгострокової тенденції до відновлення льоду.
Залишається невизначеним і зв’язок цієї кліматичної аномалії з діяльністю людини, адже відокремити природні кліматичні коливання від впливу глобального потепління досить складно. Водночас наукові підтвердження значного впливу антропогенних факторів на втрату льоду у Західній Антарктиді набагато переконливіші.
Таким чином, короткочасне «відновлення» антарктичного льоду на початку десятиліття було короткою паузою, спричиненою незвичайними погодними умовами, і не вплинуло на основну тенденцію — льодовиковий щит Антарктиди залишається під загрозою.