У спецслужбах очікують посилення диверсій проти інфраструктури, пов’язаної з підтримкою України
Керівники кількох європейських спецслужб попереджають, що Росія може перейти до рішучіших дій проти НАТО вже у найближчі місяці. Серед можливих сценаріїв називають гібридні атаки, провокації, диверсії, кампанії впливу та навіть обмежене вторгнення на територію Альянсу. Про це повідомило видання The Guardian.
Попередження прозвучали після заяви прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, який повідомив парламенту про оцінки розвідки щодо можливих ударів безпілотниками або ракетами по території Альянсу. За його словами, Москва може спробувати створити ситуацію, яка продемонструє, що стаття 5 Вашингтонського договору нібито є більш теоретичним, ніж практичним механізмом.
Керівник Служби безпеки та інформації Чехії BIS Міхал Коуделка заявив, що Росія може розглядати не лише активізацію використання безпілотників, а й обмежене вторгнення на територію однієї з країн НАТО, яка межує з РФ.
"Це можливо. Це може включати обмежене вторгнення, провокації під чужим прапором, масштабну кампанію впливу", — сказав він в інтерв'ю у штаб-квартирі агентства в Празі.
За його словами, такий сценарій теоретично може реалізуватися "за місяці, а не роки". Водночас Коуделка наголосив, що багато людей у Європі роблять усе можливе, щоб цього не сталося.
Балтійські спецслужби оцінюють ситуацію обережніше. Генеральний директор латвійської Служби державної безпеки VDD Нормундс Межвієтс заявив, що відомство не бачить ознак неминучої російської атаки. Він визнав наявність сигналів про підготовку Москви до рішучіших дій у Європі.
"Досі залишається відкритим питання, чи мають вони прямі та конкретні плани, чи це лише в контексті їхніх загальних спроб поширити страх і невизначеність у західному суспільстві", — сказав він.
У Латвії, Литві та Естонії останніми днями навіть закликають західних політиків стриманіше говорити про можливість неминучого вторгнення. Балтійські країни багато років дорікали Західній Європі за недооцінку російської загрози, однак тепер побоюються, що надмірно тривожна риторика сама по собі може завдати шкоди суспільству та економіці. Коуделка назвав нинішню російську тактику підходом "ескалація заради деескалації". За його оцінкою, Кремль намагається тиснути на слабкі місця західних суспільств, щоб послабити підтримку України.
"Вони вважають, що якщо ескалація буде достатньою, то європейські країни вирішать не підтримувати Україну", — сказав він.
Генеральний секретар МЗС Естонії Йонатан Всевіов 19 вересня закликав не піддаватися паніці в соціальних мережах. Він наголосив, що у разі реальної загрози влада повідомить про це прямо, а до того часу головним завданням залишається підтримка України. Межвієтс водночас позитивно оцінює те, що Західна Європа після 2022 року стала значно серйозніше сприймати загрозу з боку Росії. До початку повномасштабного вторгнення держави Балтії роками попереджали партнерів про ризики, але їх часто не слухали. Після нападу РФ на Україну підхід змінився, і партнери фактично визнали, що оцінки балтійських країн і Польщі були виправданими.
"Я не бачив жодних ознак того, що Москва серйозно розглядає можливість реальних переговорів. На мою думку, вони все ще думають, що можуть досягти своїх стратегічних цілей, тому вони просто грають у театр переговорів", — заявив керівник шведської військової розвідки та служби безпеки Томас Нільссон.
Усі троє керівників спецслужб сходяться на тому, що російська кампанія диверсій у Європі, ймовірно, посилюватиметься найближчими місяцями. Нільссон назвав переломним моментом інцидент з озброєним безпілотником в аеропорту Лейпцига, відповідальність за який німецька влада покладає на російську розвідку.
"Відправлення озброєного дрона до аеропорту в центрі Європи… Якщо відбуваються атаки, які можуть призвести до втрат людей або втрати критично важливої інфраструктури, що має величезні наслідки для суспільства, я думаю, що це кардинально змінить правила гри", — вважає він.
Межвієтс також вважає, що характер російських операцій змінюється. Якщо раніше диверсії та підпали часто мали випадкові цілі і були спрямовані передусім на створення паніки, то тепер Москва дедалі частіше зосереджується на об’єктах, прямо пов’язаних із підтримкою України.
"Ми бачимо, як вони прагнуть атакувати залізничну інфраструктуру, допоміжну інфраструктуру України. Зараз ми бачимо рух до цілей оборонної промисловості. Якщо ви це зробите, то все одно досягнете ефекту психологічної операції, тож ви отримаєте обидва результати одночасно", — наголосив Межвієтс.
Нільссон назвав кілька можливих цілей такої кампанії: скорочення підтримки України, створення суперечностей усередині НАТО та залякування європейського населення.
"Я думаю, що Москва хотіла б, щоб НАТО мало нескінченні дискусії щодо консультацій за статтею 4, але не вдалося до жодних дій", — зауважив Нільссон.
Коуделка додав, що диверсійна кампанія має ще один ефект — вона змушує спецслужби витрачати значно більше ресурсів. Тепер кожну пожежу або технічну несправність доводиться перевіряти як потенційну диверсію чи терористичну атаку, що саме по собі вигідно російським спецслужбам.