Оскільки світ вступає в еру « водного банкрутства », і значна його частина змушена адаптуватися до спекотнішого та посушливішого майбутнього, як міста, так і ферми можуть дедалі більше покладатися на опріснення — перетворення морської води на прісну.
У 2024 році у світі працювало понад 22 000 опріснювальних установок, переважно на Близькому Сході та в Північній Африці — регіонах світу з найбільшим дефіцитом води. Все більше африканських країн роблять ставку на цю технологію, і до 2030 року Марокко хоче отримувати 60% своєї питної води з океану.
Країна оголосила про кінець семирічної посухи в січні після того, як зима сильних дощів поповнила водосховища, рівень води в яких впав до історично низького рівня. Але полегшення не змінило довгострокової стратегії Марокко.
Провідною стратегією Марокко є проект вартістю 650 мільйонів доларів, який будується приблизно за 25 миль на південь від Касабланки. Це буде найбільший опріснювальний завод в Африці, і, за словами його розробників, найбільший у світі, який повністю працює на відновлюваних джерелах енергії — отримуючи енергію з вітрової електростанції потужністю 360 мегават на спірній території Західної Сахари.
Очікується, що перша фаза розпочне роботу в лютому 2027 року, а друга фаза буде завершена в серпні 2028 року. На повну потужність вона перекачуватиме 79 мільярдів галонів питної води на рік для 7,5 мільйонів людей у районі Касабланки та зрошуватиме 20 000 акрів сільськогосподарських угідь.
У країні вже експлуатується 17 опріснювальних установок, які виробляють близько 108 мільярдів галонів води на рік — у дев'ять разів більше, ніж у 2021 році, — і ще 11 планується або будується, пояснив Барака.
Джерело: CNN