Як село на Запоріжжі стало мемом і чому воно дійсно важливе.
До війни це село в Запорізькій області, де в найкращі часи жило близько 3 тисяч осіб, було відоме хіба що своєю виправною колонією для рецидивістів. А також тим, що під час Другої світової війни тут у вересні 1943 року відбувся запеклий бій між радянськими і німецькими артилеристами.
Бійці Червоної армії, згідно з радянською історіографією, залишившись без снарядів, змогли лише гранатами зупинити танковий наступ противника. Історія новітньої війни Росії проти України, схоже, може перевершити цей героїчний епізод.
Справа не лише в тому, що це один з багатьох населених пунктів України, які російське командування оголосило взятим "в кредит".
Про захоплення Малої Токмачки міноборони РФ заявило ще 16 листопада 2025 року, хоча ніяких фото чи відеодоказів стабільної присутності російських військ в селищі так і не надали. Для прикладу, таким самим чином "в кредит" росіяни оголошували про "взяття" міст Куп'янськ, Борова, Покровськ і Мирноград.
Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов навіть декілька разів окремо наголошував на важливості окупації Малої Токмачки і публічно вітав військовослужбовців 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії з цим "досягненням".
"Вами зроблено серйозний крок до Перемоги та досягнення цілей спеціальної військової операції. Немає сумніву, що далі будуть нові успіхи", – сказано було у вітальній заяві міноборони РФ від 17 грудня 2025 року.
І не можна сказати, що росіяни не намагалися в реальності захопити це село. Лінія фронту проходить неподалік околиць Малої Токмачки і штурми цього населеного пункту російські війська проводять ледь не щотижня.
Показовими були декілька атак наприкінці жовтня 2025 року, коли росіяни намагалися прорвати оборону за допомогою механізованих штурмів і навіть змогли добратися до центра села.
Згодом українські бійці їх вибили з позицій. Невелика "сіра зона" залишилась лише на південних околицях села, згідно з онлайн-мапою аналітичного проєкту DeepState
Щоправда, в командуванні 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, яка вже декілька років тримає Малу Токмачку, заперечують не те, що контроль противника, але й навіть наявність "сірої зони" на околицях населеного пункту.
"Ворога в самій Малій Токмачці немає, а навіть якщо він туди заходить на короткий період, то наші Сили оборони вибивають їх досить швидко різноманітними методами. Або ж уражаємо їх дронами, або ж в нас є групи зачистки, які доходять до околиць Малої Токмачки, бо саме туди невелика кількість особового складу може підійти, і зачищають ці будівлі, де вони переховуються", – сказав ВВС News Україна начальник відділення комунікації 118 ОМБр Дмитро Пелих.
Більше того, за словами комбата бригади з позивним "Моджахед", "сіра зона" починається навіть не на околицях Малої Токмачки, а в 9-10 км південніше – біля села Вербове.
Також комбат, з посиланням на "інсайдерську інформацію", сказав, що наполегливі спроби армії РФ взяти село вже призвело до втрат близько 2 тисяч російських військових.
ВВС не може перевірити цю інформацію.
Згідно зі щоденною статистикою генерального штабу ЗСУ, в останні тижні РФ дещо змістила вектор своїх атак з безпосередньо Малої Токмачки на сусідні села Білогір'я та Лугівське.
Село як мем
Наполегливі і безуспішні спроби росіян взяти Малу Токмачку, яку вони вже пів року як оголосили "своєю", призвели до появи численних мемів і жартів про це село.
У соцмережах нарізають заяви російських пропагандистів, які протягом року то заявляють про взяття Малої Токмачки, то про бої біля неї, то знову про захоплення. І так по колу.
Його зображають неприступною фортецею, найукріпленішим бастіоном у світі, а також основною "перепоною" для російської армії, щоб відсвяткувати перемогу над НАТО, взяття Києва чи Берліна.
"Як казав Бісмарк: хто володіє Малою Токмачкою, той володіє світом", – ось один з прикладів таких жартів.
Так, державний проєкт United24 розмістив допис, в якому порівняв найвідоміші битви за міста в історії.
І в ньому "осада Малої Токмачки" тривалістю 1500 днів посіла перше місце, випередивши облогу Гібралтара (битва за це місто під час англо-іспанської війни наприкінці XVIII ст. тривала 1320 днів) і облогу Карфагена (вирішальна битва Третьої Пунічної війни між Римською Імперією та Карфагеном, що тривала 1100 днів).
Ба більше, 24 травня стало відомо, що Книга рекордів України нагородила командування 118 ОМБр за "встановлення національного рекорду з безперервного утримання району оборони села Мала Токмачка".
Джерело: ВВС News Україна.