Аспірин може знизити ризик розвитку раку. Ось як це працює.
Цьому препарату близько 4 000 років. Його найчастіше використовують для знеболення, але він також запобігає утворенню та поширенню певних пухлин в організмi.
Нік Джеймс, британський мебляр, якому трохи за 40, уперше занепокоївся своїм здоров'ям після того, як його мати померла від раку, а згодом рак кишківника розвинувся у його брата та ще кількох родичів. Він вирішив пройти генетичне тестування, яке показало, що він є носієм дефектного гена, що спричиняє синдром Лінча - стан, який суттєво підвищує ризик розвитку цього типу раку.
Допомога, однак, надійшла з неочікуваного боку: Джеймс став першою людиною, яка погодилася взяти участь у клінічному випробуванні, покликаному з'ясувати, чи може щоденна доза аспірину - безрецептурного знеболювального - захистити від розвитку раку.
Приблизно у 80% людей із синдромом Лінча протягом життя розвивається рак кишківника. Але наразі для Джеймса все виглядає обнадійливо.
"Він приймає аспірин разом із нами вже 10 років, і поки що жодного раку", - каже Джон Берн, професор клінічної генетики з Університету Ньюкасла, який очолював дослідження.
Це звучить майже неймовірно, але вже давно існували ознаки того, що препарат може зменшувати ймовірність поширення колоректального раку - або навіть його виникнення.
За останній рік низка випробувань і досліджень зміцнила ці докази. Деякі країни вже змінили свої медичні настанови, включивши аспірин як першу лінію захисту для людей із найвищим ризиком (хоча експерти наголошують, що це слід робити лише під наглядом лікаря).
І нарешті ми починаємо розуміти, чому він має такий загадковий ефект.